Терен туристичного екстремального змагу «Доброволець» цього року переважно співпадає із історичними територіями Цуманської пущі, які також увійшли до молодого Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща».
На цій території люди почали селитися ще за часів бронзового віку. Про це свідчать археологічні знахідки біля сіл Берестяне та Липно.
У VII-VIII століттях територія належала до володінь племені древлян. Поряд з містечком Луцьк селилось плем’я Тиверців, які й дали назву містечку Ківерці. Городища, кургани, ремісничі майстерні давньоруського періоду виявлено біля сіл Жидичин, Суськ, Звірів, Берестяни, Липно, Городище, смт Цумань.
З кінця IX і протягом X століть деревлянські землі були підкорені київськими князями і включені до складу Київської Русі.
У південних межах пущі у XII столітті проходив великий торговий шлях з Києва до Польщі через містечко Олика, яке вперше згадується в Іпатієвському літописі в 1149 року. Від середини XII століття і до кінця 50-х років XX століття (тобто на 8 століть) містечко Олика було адміністративни, культурним, політичним, господарським центром цуманських лісів.
В 1429 році князь Вітовт скликав у Луцьку з’їзд монархів Європи. З’їзд вінценосних осіб тривав два місяці. І тут на історичну арену виходять ліси Цуманської пущі, які стали постачальниками м’яса різних тварин для монархів Європи.
В середині XVI століття територія «Добровольця» перейшла у владу магнатському роду Радзивілів, які з 1513 р. обрали центром свого удільного князівства місто Олику.
Наприкінці XVI століття Цуманська пуща, зокрема її південна околиця, стає одним з осередків козацького повстання під проводом Северина Наливайка, спрямованого проти польських феодалів. Наливайківцям у 1596 р. вдалося захопити на короткий час центри удільних князівств Чорторийських і Радзівілів (Клевань та Олику).
У Першу світову Цуманську пущу навпіл розділила лінія фронту між російськими та австро-німецькими військами з 1915 по 1916 роки. Трагічним є те, що українці воювали по обидві сторони фронту – як в російській, та і в австрійській армії. У травні 1916 році тут була одна з основних ділянок Брусиловського (Луцького) прориву.
У 1939 році закінчилась більш ніж 426-річна історія володіння Радзивілів Цуманською пущею. Ці ліси переходять у державну власність і починається їх планомірне та інтенсивне знищення під прикриттям всезростаючих потреб народно-господарського комплексу.
Примусову евакуацію сіл з території пущі здійснювали у грудні 1942 році. Тих, хто не бажав лишати власні домівки – розстрілювали.
Починаючи з 1942 році ці ліси стають центром базування повстанських загонів УПА. По оприлюднених письмових документах тільки домовленість між проводом УПА та радянським загоном спецпризначення полковника Медвєдєва, дозволило останнім певний період базуватися в урочищі «Лопатень» і забезпечувати прикриття злочинно відомому диверсанту Кузнєцову.
Восени 1943 році загони УПА повністю звільнили дану територію і до початку 1950-х років Цуманська пуща була однією з баз опору повстанців радянській владі на Волині.
У післявоєнні роки прокладено мережу автодоріг, проводяться меліоративні роботи. В 1958 році у пущі організовано перше в Україні державне мисливське господарство. В цуманські ліси завозять плямистих та благородних оленів, у 1965 з Біловезької пущі завозять 16 зубрів. Збільшується чисельність кабанів, косуль, зайців.
На початку 90-х нараховано 207 зубрів, оленів майже тисячу, кількість кабанів та косуль перевищувала кількатисячну позначку. Однак з 90-х роках до теперішнього часу почалось споживацьке відношення до багатств пущі.
Але у 2015 році розпочав роботу Ківерцівський НПП «Цуманська пуща», який покликаний зберігати не тільки природні багатства, а й історико-культурні цінності та спадщину попередніх поколінь.
Тому терен «Добровольця-2018» сповнений історичними пам’ятками, духом боротьби за незалежність, красою природи Волині. Реєструйтеся вже і ви це все побачите на власні очі!
