12 лютого 1945 року загинув Дмитро Клячківський, визначний військовий діяч, член ОУН, основоположник і легендарний командир УПА-Північ «Клим Савур», непересічна і неординарна постать українського визвольного руху.
Народився Дмитро 4 листопада 1911 р. у містечку Збараж на Тернопіллі. Його батько Семен Клячківський у період Першої світової війни воював у лавах Легіону Українських січових стрільців, в 1919 р. помер від тифу.
У 1932 р. він закінчив Станіславську гімназію. Попри успіхи у навчанні («визначний учень, просто геній»), його звідти виключали за «націоналістичну діяльність». Впродовж 1934-1935 рр. здобув військовий досвід під час служби в польській армії. Згодом працював в кооперативних установах Галичини. В цей час він бере активну участь у діяльності «Сокола», стає старшиною його Збаразького осередку, вступає до Організації українських націоналістів. В 1937 р. його заарештовує польська поліція за приналежність до організації. Відомо, що він «принципово не бажав розмовляти польською мовою», хоча тоді вона була державною.
У 1940 р. стає провідником Юнацтва Станіславського обласного проводу ОУН. В січні 1941 р. Дмитро Клячківський опинився на лаві підсудних на інспірованому НКВС сумнозвісному політичному «Процесі 59». Вищу міру покарання – розстріл, Клячківському було замінено на 10 років ув’язнення.
У липні 1941 р. під час наближення фронту Клячківський зумів організувати втечу з радянської Бердичівської в’язниці. На початку 1942 р. він під псевдо «Охрім» очолює Крайовий провід ОУН(б) на Волині та Поліссі. У квітні-травні 1943 р. під проводом Дмитра Клячківського на Волині формується УПА. Командир запровадив чітку структуру УПА (поділ на курені, сотні, чоти) та його запілля. Вже в липні 1943 р. під його керівництвом опинилося кілька тисяч боївкарів. Клячківський спрямовує зусилля на об’єднання і консолідацію повстанського руху. До УПА долучаються підрозділи Фронту української революції (ФУР), УНРА (збройні формування Бульби-Боровця), мельниківської ОУН і «вільних козаків».
Деякі сучасні польські дослідники часто говорять про існування «конкретного наказу» Дмитра Клячківського про одномоментне знищення поляків на Волині. Насправді виявити та опублікувати цей сумнозвісний документ досі не виявлено і не опубліковано. Однак заперечувати його безпосередню участь в жорстокому і безкомпромісному українсько-польському протистоянні не можна. Відомо, що «Клим Савур» ініціював проведення фізичних «чисток» лав самої УПА з метою викорінення більшовицької агентури та «непевних елементів».
Сучасники відзначали його суворий характер та непросту вдачу. Так, зв’язковий УПА Василь Бакшин («Дунай») у 1943 р., наприклад, помічав за ним надмірну рухливість, «знервованість, що відчувалася в його рухах». Зрештою Дмитро Клячківський був сином своєї епохи.
Водночас саме під вмілим керівництвом Клячківського УПА стала боєздатним військовим формуванням. Тільки восени 1943 р. повстанські підрозділи, які знаходились у підпорядкуванні Савура, провели 47 боїв та 125 сутичок з нацистами. З приходом більшовиків розгортається масштабне збройне протистояння УПА з радянськими військами.
Відтак головним завданням карально-репресивних органів стало виявлення і ліквідація очільників українського визвольного руху з метою дезорганізації національного підпілля.
Незважаючи на потужну агентурну мережу енкаведисти довгий час не могли вийти на слід невловимого «Клима Савура». Врешті приблизне місце перебування Клячківського – Оржівські хутори (на північ від Рівного) було встановлено в ході допитів захопленого командира Західної військової округи УПА-Північ Юрія Стельмащука («Рудого»). Операцією зі знищення «Клима Савура» керував особисто заступник наркома внутрішніх справ УРСР Тимофій Строкач.
10 лютого 1945 р. район, у центрі якого знаходились села Оржів, Грабів, Покоси, Суськ, Бровники було оточено силами 20 і 24 стрілецьких бриґад ВВ НКВД, залучено також Клеванські райвідділи НКВД і НКҐБ та організовані ними спецгрупи (загальна чисельність до 5 тис солдатів). Першого дня було розбито боївку «Узбека», який очолював особисту охорону командира, вбито до 70 повстанців, але «Савура» не захопили.
Пошуки продовжились. 12 лютого в лісовому масиві на північний схід від хутора Оржів розвідувально-пошукова група вийшла на слід трьох озброєних незнайомців. На пропозицію скласти зброю підпільники відповіли вогнем і всі троє були вбиті. Як з’ясувалось серед вбитих був головнокомандуючий УПА «Клим Савур». Точне місце його поховання невідоме й досі.
Постать Дмитра Клячківського, талановитого керівника і військового командира поза сумнівом знакової постаті українського визвольного руху досі залишається маловідомою для широкого кола українців.
